| dbo:abstract
|
- L'acceleració de marea és un efecte originat per la força de marea entre un satèl·lit natural en òrbita (per exemple, la Lluna) i el planeta primari que orbita (per exemple, la Terra). Aquesta acceleració causa una recessió gradual del satèl·lit en una òrbita prògrada del primari, i una corresponent desacceleració de la rotació del cos primari. El procés finalment condueix a la fixació de marea o ancoratge mareal (la fixació de marea és un terme astronòmic que descriu un cos celeste que gira al voltant d'un altre cos amb una cara sempre cap al cos que està orbitant) del més petit primer, i més tard del cos més gran. El sistema Terra-Lluna és el cas millor estudiat. Hi ha un procés similar a l'acceleració de marea, es dona en satèl·lits el període orbital dels quals és més curt que el període orbital de l'objecte que orbiten, o que orbiten en direcció retrògrada (antihorària). No obstant el nom pot dur a confusió, ja que la velocitat del satèl·lit decreix a causa de l'acceleració de marea, i decreix a causa de la desacceleració de marea. (ca)
- التسارع المدي هو تأثير قوى المد والجزر بين مدارات الأقمار الطبيعية (مثل القمر) والكوكب الرئيسي الذي يدور حوله (مثل الأرض). يؤدي التسارع إلى انسحاب تدريجي للأقمار الطبيعية نحو مدار في حركة تراجعية بعيدا عن الكوكب الرئيسي وفي المقابل تباطؤ في دوران الكوكب الأولي. هذه العملية تؤدي في نهاية المطاف إلى تقييد مدي، عادة ما يحدث للجسم الأصغر أولا، ثم الجسم الأكبر بعد ذلك. نظام الأرض والقمر هو أفضل قضية مدروسة. عملية التباطؤ المدي المقابلة تحدث للأقمار الصناعية التي لها فترة مدارية أقصر من الفترة المدارية للجسم الرئيسي، أو التي تدور في الاتجاه الخلفي. قد تكون التسمية مربكة بعض الشيء، لأن سرعة القمر الصناعي بالنسبة إلى الجسم الذي تدور حوله قد انخفضت نتيجة للتسارع المدي وتزداد نتيجة للتباطؤ المدي. (ar)
- La aceleración de marea es un efecto originado por la fuerza de marea, que es producida por un satélite natural en órbita (en nuestro caso, la Luna) sobre un planeta primario que es orbitado (en nuestro caso, la Tierra). Ésta aceleración, es comúnmente negativa a causa de la disminución gradual de la velocidad de rotación del objeto primario y al alejamiento progresivo del satélite. El proceso finalmente conduce a la fijación de marea o anclaje mareal (la fijación de marea es un término astronómico que describe un cuerpo celeste que gira alrededor de otro cuerpo con una cara siempre hacia el cuerpo que está orbitando) del más pequeño primero, y más tarde del cuerpo más grande. El sistema Tierra-Luna es el caso mejor estudiado. Existe un proceso similar a la aceleración de marea, se da en satélites cuyo periodo orbital es más corto que el periodo orbital del objeto que orbitan, o que orbitan en dirección antihoraria. (es)
- Itsasaldiaren azelerazioa, planeta baten orbitan dagoen satelite natural baten eraginez (Lurraren kasuan, Ilargia), itsasaldiaren indarrak sorturiko efektu bat da. Lehen objektuaren errotazio abiaduraren murrizte graduala eta satelitearen urruntze progresiboaren ondorioz azelerazio hau amankomunean negatiboa da. (eu)
- L’accélération par effet de marée est un effet de la force de marée entre un satellite naturel (par exemple la Lune) et la planète autour de laquelle il orbite (par exemple la Terre). Cet effet provoque un éloignement progressif du satellite s'il a une orbite prograde et une décélération de la vitesse de rotation de la planète. Ce double effet mène à une rotation synchrone du plus petit corps d’abord, puis du corps le plus important. Le système Terre-Lune est le cas le mieux étudié : la Lune s'éloigne ainsi de la Terre d'environ 3 mètres par siècle et le temps de rotation de la Terre (la journée) s'allonge dans le même temps d'environ 2 millisecondes. Le processus est appelé décélération par effet de marée lorsque le satellite a une période orbitale plus courte que la période de rotation du corps primaire ou lorsque son orbite est rétrograde. La nomenclature porte à confusion car la vitesse du satellite décroît avec une accélération par effet de marée, tandis qu’elle croît avec une telle décélération. Ce paradoxe apparent s'explique car une accélération d'un corps en orbite provoque une augmentation de son apogée et donc un éloignement. Or les lois de Kepler impliquent que plus un corps s'éloigne, plus sa vitesse orbitale ralentit. Et réciproquement pour une décélération. (fr)
- Tidal acceleration is an effect of the tidal forces between an orbiting natural satellite (e.g. the Moon) and the primary planet that it orbits (e.g. Earth). The acceleration causes a gradual recession of a satellite in a prograde orbit away from the primary, and a corresponding slowdown of the primary's rotation. The process eventually leads to tidal locking, usually of the smaller body first, and later the larger body (e.g. theoretically with Earth in 50 billion years). The Earth–Moon system is the best-studied case. The similar process of tidal deceleration occurs for satellites that have an orbital period that is shorter than the primary's rotational period, or that orbit in a retrograde direction. The naming is somewhat confusing, because the average speed of the satellite relative to the body it orbits is decreased as a result of tidal acceleration, and increased as a result of tidal deceleration. This conundrum occurs because a positive acceleration at one instant causes the satellite to loop farther outward during the next half orbit, decreasing its average speed. A continuing positive acceleration causes the satellite to spiral outward with a decreasing speed and angular rate, resulting in a negative acceleration of angle. A continuing negative acceleration has the opposite effect. (en)
- L'accelerazione secolare della luna è l'accelerazione apparente del moto longitudinale della Luna visto dalla Terra (in inglese il fenomeno è noto come Tidal acceleration). Da un punto di vista matematico, il fenomeno è così descritto: dove è il tempo, è la variazione di longitudine, che è composta da un termine lineare, uno quadratico ed uno correttivo che mette in conto le fluttuazioni e le irregolarità della rotazione terrestre. Le grandezze sono costanti di integrazione ricavate dall'osservazione e/o dalle Effemeridi odierne; Spencer Jones. ha ricavato - per la nostra epoca - per le grandezze , i seguenti valori: ± La grandezza non è un invariante su lunga scala temporale. A causa degli attriti mareali infatti, la rotazione della Terra continua a rallentare. Il momento angolare Terra-Luna, tuttavia, si deve conservare. Il momento perso dalla Terra è acquistato dalla Luna che, quindi, si allontana ( aumenta, pertanto, la sua energia potenziale e il suo momento angolare, mentre diminuisce la sua energia cinetica ) e si pone su un'orbita più ampia ( la sua distanza aumenta di circa cm/anno ). Una stima così precisa è permessa da misurazioni mediante laser, utilizzando il riflettori prismatici posati sulla Luna nel corso delle missioni Apollo. La velocità della Luna, misurata dalla Terra rotante rallentata dall'attrito mareale, appare come un'accelerazione che tende ad aumentarne la velocità ( ma la velocità della Luna in un riferimento siderale - invece - diminuisce ). (it)
- 조석 가속(潮汐 加速, 영어: Tidal acceleration)은 위성과 행성 간 기조력의 영향으로 발생하는 현상으로, 상대적으로 작은 천체가 순행 운동을 할 때나 작은 천체의 공전 주기가 큰 천체의 자전 주기보다 길 때, 천천히 큰 천체의 자전 속도가 줄어들고 작은 천체는 큰 천체로부터 멀어지게 된다. 최종적으로는 작은 천체가 먼저 조석 고정되고, 나중에는 큰 천체가 조석 고정된다. 이러한 현상이 가장 잘 밝혀진 대표적인 천체는 지구와 달이다. 정 반대의 과정인 조석 감속(潮汐 減速, 영어: Tidal deceleration)은 작은 천체의 공전 주기가 큰 천체의 자전 주기보다 빠르거나, 역행 운동을 할 때 발생한다. (ko)
- 潮汐加速（ちょうせきかそく）は、潮汐力が周回する自然衛星 （例、月）と、中心の惑星（例、地球）に及ぼす効果である。これは順行する衛星を惑星から徐々に引き離すと同時に、惑星の自転速度を遅くする。このプロセスは最終的に 自転と公転の同期に至る。地球-月系は良く研究されている例である。 同様に潮汐減速が、惑星の自転周期より衛星の公転周期が短い場合、或いは衛星が逆行する場合におきる。 この名称は幾分混乱する。何故なら潮汐加速の結果、惑星を巡る衛星の周回速度は下がるし、潮汐減速の場合には周回速度が上がるからである。 (ja)
- Aceleração de maré é um efeito das forças de maré entre um satélite natural (a Lua, por exemplo) e o planeta primário que ele orbita (por exemplo, a Terra). A aceleração provoca uma recessão gradual de um satélite que orbite no mesmo sentido do seu planeta, e uma correspondente redução da velocidade de rotação do primário. O processo leva inicialmente à sincronização da rotação do objeto menor e, mais tarde, do objeto maior. O sistema Terra-Lua é o caso mais bem estudado. O processo similar de desaceleração de maré ocorre para satélites que possuem um período orbital menor do que o do primário, ou que o orbitem em sentido retrógrado. O nome provoca alguma confusão, uma vez que a velocidade real do satélite é “reduzida” como efeito da aceleração de maré e “aumentada” como resultado da desaceleração de maré. (pt)
- De seculiere versnelling van de maan of getijdenversnelling wordt veroorzaakt door de getijdenkrachten die de aarde en de maan op elkaar uitoefenen. Door de seculiere versnelling wordt de dagduur op aarde langzaam groter en wordt de maan versneld tot een baan die verder van de aarde af komt te staan. De zwaartekracht van de maan veroorzaakt een vloedberg in de oceanen. Door de draaiing van de planeet onder die vloedberg door en de wrijving die daarmee gepaard gaat wordt de vloedberg altijd wat vooruitgesleept ten opzichte van de stand van de maan. Dit heeft twee effecten. Ten eerste remt het de rotatie van de aarde af. Ten tweede oefent de asymmetrische vloedberg een koppel uit op de maan, waardoor deze versneld wordt. Het eindresultaat is dat er rotatie-energie van de aarde aan de maan doorgegeven wordt. Het is maar een klein effect maar over de miljoenen jaren heeft het de dagduur verlengd van ongeveer 8,7 uur 3,56 miljard jaar geleden tot de huidige 24 uur. Aanvankelijk waren er meer dan duizend etmalen in een jaar. Uit de studie van fossiele koralen uit verschillende tijdperken is het mogelijk het aantal dagen in een jaar te meten en het is ook mogelijk een wiskundig model daarvoor te formuleren. Een andere zaak is om de seculiere versnelling van de maan in het heden te meten. Dit is pas sinds de Apollomissie naar de maan van 1969 mogelijk geworden. De astronauten hebben laserreflectoren op het maanoppervlak achtergelaten en dit stelt onderzoekers in staat om de gemiddelde afstand tot de maan in de gaten te houden. Uit "Lunar Laser Ranging"-project is gevonden dat de maan zich met een snelheid van 3,8 centimeter per jaar verwijdert van de aarde. De overeenkomstige versnelling in de ecliptische longitude van de maan is -25.858 "/eeuw². Er is een sterk verband tussen de seculaire versnelling van de maan en de verandering van de dagduur, maar de overeenkomst is niet honderd procent. De voornaamste reden daarvoor is dat de baan van de maan een hoek maakt die varieert van 18,5 tot 28,5 graden ten opzichte van de evenaar. Het tijdverschil ΔT is een maat van het cumulatieve verschil tussen een ideale atoomklok en een klok gebaseerd op de rotatie van de aarde, en daarmee een maat voor de vertraging van de aardrotatie. Dit verschil kan uit waarneming verkregen worden, maar dat zijn dan wel erg oude waarnemingen, zoals die van de astrologen van het oude Babylonië. Zij hebben een schat aan gegevens nagelaten, sommige beter gedocumenteerd dan andere. Een van de beste waarnemingen is die van de zonsverduistering van 15 april 136 v.Chr.. Uit dergelijke gegevens hebben Morrison en Stephenson een functie voor ΔT bepaald. Zij hadden daarbij een wat grovere waarde van -26 "/eeuw² gebruikt. NASA gebruikt een gecorrigeerde waarde: ΔT(gecorrigeerd) = ΔT - 0,91072 * (26-25,858) * t² waarin t=(jaar-1955)/100, het aantal eeuwen voor of na het jaar 1955. De dagduur neemt in onze tijd toe met ongeveer 84 seconden per vierkante eeuw. De vertraging van de aardrotatie is wel voor het grootste deel toe te schrijven aan de seculaire versnelling van de maan, maar er spelen ook wat andere, kleinere factoren een rol. Een daarvan is dat het traagheidsmoment van de aarde kleine veranderingen kan ondergaan bij het smelten van het ijs na een ijstijd en de postglaciale opheffing die daarna door isostasie optreedt. (nl)
- Припливне прискорення — ефект, викликаний гравітаційно-припливною взаємодією в системі природний супутник — центральне тіло. Головними наслідками цього ефекту є зміна орбіти супутника і уповільнення обертання центрального тіла навколо осі, як це спостерігається в системі Земля — Місяць. Іншим наслідком є розігрівання надр планет, як це спостерігається з Іо і Європою і, імовірно, малозначний ефект з древньою Землею. Маса Місяця дорівнює приблизно 1/81 маси Землі. Таке співвідношення є нетипово великим у порівнянні з іншими супутниками планет в Сонячній системі. З цієї причини Місяць і Земля можуть розглядатися скоріше як подвійна планетна система, ніж як планета із супутником. На користь такої точки зору свідчить те, що площина місячної орбіти лежить дуже близько до площини орбіти Землі навколо Сонця, а не в екваторіальній площині Землі. Практично всі інші супутники в Сонячній системі мають орбіти, що лежать майже точно в екваторіальній площині своїх планет-господарів. (uk)
- Прили́вное ускоре́ние — эффект, вызванный гравитационно-приливным взаимодействием в системе естественный спутник — центральное тело. Главными следствиями этого эффекта являются изменение орбиты спутника и изменение вращения центрального тела вокруг оси, как это наблюдается в системе Земля — Луна. Другим следствием является разогрев недр планет, который наблюдается у Ио и Европы и, предположительно, оказывал значительное влияние на Землю в прошлом. Масса Луны в 81,5 раз меньше массы Земли. Такое соотношение является нетипичным по сравнению с другими спутниками планет в Солнечной системе: остальные спутники имеют существенно меньшую массу по отношению к их планетам-хозяевам (за исключением системы Плутон — Харон). По этой причине Луна и Земля могут рассматриваться скорее как двойная планетная система, нежели как планета со спутником. В пользу такой точки зрения свидетельствует то, что плоскость лунной орбиты лежит весьма близко к плоскости орбиты Земли вокруг Солнца, а не в экваториальной плоскости Земли. Практически все остальные спутники в Солнечной системе имеют орбиты, лежащие почти точно в экваториальной плоскости своих планет-хозяев. (ru)
- 潮汐加速是行星與其衛星之間潮汐力的效應。這種“加速”通常都是負面效應，如果衛星在順行軌道上運行，會逐漸遠離行星（衛星的角動量增加），相對的，能量被轉移到衛星後，行星的自轉也會被減緩（角動量守恆）。這個過程最終會導致質量小的星球先被潮汐鎖定，然後大的也會如此。地月系統就是研究這種情況的最佳範例。 衛星軌道週期短於主星（行星）的自轉周期，或是逆行軌道的狀況，稱為潮汐減速，是一種類似的程序（衛星的角動��減少）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Itsasaldiaren azelerazioa, planeta baten orbitan dagoen satelite natural baten eraginez (Lurraren kasuan, Ilargia), itsasaldiaren indarrak sorturiko efektu bat da. Lehen objektuaren errotazio abiaduraren murrizte graduala eta satelitearen urruntze progresiboaren ondorioz azelerazio hau amankomunean negatiboa da. (eu)
- 조석 가속(潮汐 加速, 영어: Tidal acceleration)은 위성과 행성 간 기조력의 영향으로 발생하는 현상으로, 상대적으로 작은 천체가 순행 운동을 할 때나 작은 천체의 공전 주기가 큰 천체의 자전 주기보다 길 때, 천천히 큰 천체의 자전 속도가 줄어들고 작은 천체는 큰 천체로부터 멀어지게 된다. 최종적으로는 작은 천체가 먼저 조석 고정되고, 나중에는 큰 천체가 조석 고정된다. 이러한 현상이 가장 잘 밝혀진 대표적인 천체는 지구와 달이다. 정 반대의 과정인 조석 감속(潮汐 減速, 영어: Tidal deceleration)은 작은 천체의 공전 주기가 큰 천체의 자전 주기보다 빠르거나, 역행 운동을 할 때 발생한다. (ko)
- 潮汐加速（ちょうせきかそく）は、潮汐力が周回する自然衛星 （例、月）と、中心の惑星（例、地球）に及ぼす効果である。これは順行する衛星を惑星から徐々に引き離すと同時に、惑星の自転速度を遅くする。このプロセスは最終的に 自転と公転の同期に至る。地球-月系は良く研究されている例である。 同様に潮汐減速が、惑星の自転周期より衛星の公転周期が短い場合、或いは衛星が逆行する場合におきる。 この名称は幾分混乱する。何故なら潮汐加速の結果、惑星を巡る衛星の周回速度は下がるし、潮汐減速の場合には周回速度が上がるからである。 (ja)
- 潮汐加速是行星與其衛星之間潮汐力的效應。這種“加速”通常都是負面效應，如果衛星在順行軌道上運行，會逐漸遠離行星（衛星的角動量增加），相對的，能量被轉移到衛星後，行星的自轉也會被減緩（角動量守恆）。這個過程最終會導致質量小的星球先被潮汐鎖定，然後大的也會如此。地月系統就是研究這種情況的最佳範例。 衛星軌道週期短於主星（行星）的自轉周期，或是逆行軌道的狀況，稱為潮汐減速，是一種類似的程序（衛星的角動量減少）。 (zh)
- التسارع المدي هو تأثير قوى المد والجزر بين مدارات الأقمار الطبيعية (مثل القمر) والكوكب الرئيسي الذي يدور حوله (مثل الأرض). يؤدي التسارع إلى انسحاب تدريجي للأقمار الطبيعية نحو مدار في حركة تراجعية بعيدا عن الكوكب الرئيسي وفي المقابل تباطؤ في دوران الكوكب الأولي. هذه العملية تؤدي في نهاية المطاف إلى تقييد مدي، عادة ما يحدث للجسم الأصغر أولا، ثم الجسم الأكبر بعد ذلك. نظام الأرض والقمر هو أفضل قضية مدروسة. عملية التباطؤ المدي المقابلة تحدث للأقمار الصناعية التي لها فترة مدارية أقصر من الفترة المدارية للجسم الرئيسي، أو التي تدور في الاتجاه الخلفي. (ar)
- L'acceleració de marea és un efecte originat per la força de marea entre un satèl·lit natural en òrbita (per exemple, la Lluna) i el planeta primari que orbita (per exemple, la Terra). Aquesta acceleració causa una recessió gradual del satèl·lit en una òrbita prògrada del primari, i una corresponent desacceleració de la rotació del cos primari. El procés finalment condueix a la fixació de marea o ancoratge mareal (la fixació de marea és un terme astronòmic que descriu un cos celeste que gira al voltant d'un altre cos amb una cara sempre cap al cos que està orbitant) del més petit primer, i més tard del cos més gran. El sistema Terra-Lluna és el cas millor estudiat. (ca)
- La aceleración de marea es un efecto originado por la fuerza de marea, que es producida por un satélite natural en órbita (en nuestro caso, la Luna) sobre un planeta primario que es orbitado (en nuestro caso, la Tierra). Ésta aceleración, es comúnmente negativa a causa de la disminución gradual de la velocidad de rotación del objeto primario y al alejamiento progresivo del satélite. El proceso finalmente conduce a la fijación de marea o anclaje mareal (la fijación de marea es un término astronómico que describe un cuerpo celeste que gira alrededor de otro cuerpo con una cara siempre hacia el cuerpo que está orbitando) del más pequeño primero, y más tarde del cuerpo más grande. El sistema Tierra-Luna es el caso mejor estudiado. (es)
- L’accélération par effet de marée est un effet de la force de marée entre un satellite naturel (par exemple la Lune) et la planète autour de laquelle il orbite (par exemple la Terre). Cet effet provoque un éloignement progressif du satellite s'il a une orbite prograde et une décélération de la vitesse de rotation de la planète. Ce double effet mène à une rotation synchrone du plus petit corps d’abord, puis du corps le plus important. Le système Terre-Lune est le cas le mieux étudié : la Lune s'éloigne ainsi de la Terre d'environ 3 mètres par siècle et le temps de rotation de la Terre (la journée) s'allonge dans le même temps d'environ 2 millisecondes. (fr)
- Tidal acceleration is an effect of the tidal forces between an orbiting natural satellite (e.g. the Moon) and the primary planet that it orbits (e.g. Earth). The acceleration causes a gradual recession of a satellite in a prograde orbit away from the primary, and a corresponding slowdown of the primary's rotation. The process eventually leads to tidal locking, usually of the smaller body first, and later the larger body (e.g. theoretically with Earth in 50 billion years). The Earth–Moon system is the best-studied case. (en)
- L'accelerazione secolare della luna è l'accelerazione apparente del moto longitudinale della Luna visto dalla Terra (in inglese il fenomeno è noto come Tidal acceleration). Da un punto di vista matematico, il fenomeno è così descritto: ± La grandezza non è un invariante su lunga scala temporale. A causa degli attriti mareali infatti, la rotazione della Terra continua a rallentare. (it)
- De seculiere versnelling van de maan of getijdenversnelling wordt veroorzaakt door de getijdenkrachten die de aarde en de maan op elkaar uitoefenen. Door de seculiere versnelling wordt de dagduur op aarde langzaam groter en wordt de maan versneld tot een baan die verder van de aarde af komt te staan. Er is een sterk verband tussen de seculaire versnelling van de maan en de verandering van de dagduur, maar de overeenkomst is niet honderd procent. De voornaamste reden daarvoor is dat de baan van de maan een hoek maakt die varieert van 18,5 tot 28,5 graden ten opzichte van de evenaar. (nl)
- Aceleração de maré é um efeito das forças de maré entre um satélite natural (a Lua, por exemplo) e o planeta primário que ele orbita (por exemplo, a Terra). A aceleração provoca uma recessão gradual de um satélite que orbite no mesmo sentido do seu planeta, e uma correspondente redução da velocidade de rotação do primário. O processo leva inicialmente à sincronização da rotação do objeto menor e, mais tarde, do objeto maior. O sistema Terra-Lua é o caso mais bem estudado. (pt)
- Прили́вное ускоре́ние — эффект, вызванный гравитационно-приливным взаимодействием в системе естественный спутник — центральное тело. Главными следствиями этого эффекта являются изменение орбиты спутника и изменение вращения центрального тела вокруг оси, как это наблюдается в системе Земля — Луна. Другим следствием является разогрев недр планет, который наблюдается у Ио и Европы и, предположительно, оказывал значительное влияние на Землю в прошлом. (ru)
- Припливне прискорення — ефект, викликаний гравітаційно-припливною взаємодією в системі природний супутник — центральне тіло. Головними наслідками цього ефекту є зміна орбіти супутника і уповільнення обертання центрального тіла навколо осі, як це спостерігається в системі Земля — Місяць. Іншим наслідком є розігрівання надр планет, як це спостерігається з Іо і Європою і, імовірно, малозначний ефект з древньою Землею. (uk)
|
