| dbo:abstract
|
- Fànies o Fènies (en llatí Phanias o Phaenias, en grec antic Φανίας, Φαινίας), les dues formes del nom les dona Suides, fou un filòsof peripatètic nascut a Eresos a Lesbos, deixeble d'Aristòtil i contemporani i amic de Teofrast. Va ser un escriptor destacat sobre molts temes filosòfics, i encara que no va fundar una escola pròpia, va escriure sobre tots els temes de l'escola peripatètica, especialment sobre lògica, física, història i literatura. Va ser, sens dubte, el deixeble d'Aristòtil més destacat després de Teofrast. (ca)
- Phainias von Eresos war ein antiker griechischer Philosoph und Schüler des Aristoteles. Er lebte im 4. Jahrhundert v. Chr. Die Namensform Phainias ist in seiner Heimat inschriftlich bezeugt und gilt als authentisch. Daneben kommt auch die Form Phanias vor. Er stammte aus Eresos, einer Stadt auf der ägäischen Insel Lesbos, und wurde durch mehrere historische Schriften bekannt. Nach Diogenes Laertios verfasste er auch ein Werk Über die Sokratiker. Plutarch zitiert ihn mehrfach in seinen Lebensbeschreibungen, unter anderem in den Viten Solons und des Themistokles. (de)
- Fanias de Ereso (en griego antiguo Φαινίας ὁ Ἐρέσιος) fue un historiador y filósofo griego de la isla de Lesbos, de gran importancia por haber sido un inmediato sucesor, así como comentarista, de Aristóteles. Llegó a Atenas alrededor del año 332 a. C. y se unió a su compatriota Teofrasto, de la escuela peripatética. Escribió las obras tituladas Analytica, Categoriae y De interpretatione, que parafraseaban o criticaban las obras de Aristóteles. Parece que las obras, en sí mismas, añadieron poco a los propios escritos de Aristóteles. Alejandro de Afrodisias hace referencia a una de sus obras, y Ateneo le cita en el tratado El banquete de los eruditos. Aparte de la filosofía, llevó a cabo junto con Teofrasto las investigaciones físicas de Aristóteles. Ateneo le cita frecuentemente en su trabajo sobre botánica, en el que manifiesta un gran celo en las definiciones y en la exactitud de las observaciones. Sabemos por Plutarco, a través de la Vida de Temístocles, que Fanias gozaba de un gran prestigio como historiador. Su principal obra en este campo es Prytancis Eresii, que pudo ser una historia de su ciudad natal, o bien una historia general de Grecia estructurada de acuerdo con el periodo de magistratura eresia. Escribió también obras sobre los tiranos de Sicilia y sobre la tiranía en general. El valor de estas obras queda atestiguada por la frecuencia con la que se les cita en cuestiones de cronología (por ejemplo, por Plutarco, y Ateneo). Contribuyó a la historia de la literatura griega mediante obras sobre los poetas y los filósofos socráticos. Fanias de Ereso fue también uno de los primeros en realizar colecciones sistemáticas sobre una historia musical griega. Sus tratados, hoy perdidos, eran piezas clave para los compiladores de tiempos imperiales, como Ateneo o pseudo-Plutarco. (es)
- Fanias Eresokoa edo soilik Fanias, Lesbos uhartean jaiotako historialari eta filosofo greziar bat izan zen, Aristotelesen berehalako ondorengoa eta komentarista izan zelako garrantzitsua. Atenasera, K. a. 332an iritsi zen, eta bere herrikide zen Teofrastorekin elkartu zen, eskola peripatetikokoa. Analytica, Categoriae eta De interpretatione lanak idatzi zituen. Aristotelesen lanak kritikatu edo parafraseatzen zituztenak. Dirudienez, Faniasen lan hauek, berez, ez zien askorik gehitu Aristotelesen lanei. , bere lanetako bati erreferentzia egiten dio eta Ateneok Adituen oturuntza izeneko tratatuan aipatzen du. Filosofiaz gain, Teofrastorekin batera, aurrera eraman zituen Aristotelesen ikerketa fisikoak. Ateneok, sarri aipatzen du botanikari buruzko bere lanean, non ardura handia erakusten duen behaketen definizio eta zehaztasunari dagokienez. Plutarkogatik Temistoklesen Bizitzaren bidez, Faniasek, historialari bezala ospe handia zuela dakigu. Arlo honetako bere lanik nagusiena, Pyrtancis Eresii izan zen, bere jaioterriaren historia bat edo eresiar magistraturaren garaiaren arabera egituratutako Grezia osoko historia bat izan zitekeena. Siziliako tiranoei eta orokorrean tiraniari buruzko lanak ere idatzi zituen. Lan hauen balioa, kronologia kontuetan aipatua den maiztasunagatik lekukotua da (adibidez, Plutarko, eta Ateneok). Greziar literaturarako ekarpenak egin zituen olerkari eta filosofo sokratestarrei buruzko lanekin. Fanias Eresokoa, greziar historia musikal bati buruzko bilduma sistematikoak egiten lehenetako bat ere izan zen. Bere tratatuak, gaur egun galduak daudenak, garai inperialeko biltzaileentzako funtsezkoak ziren, Ateneo kasu.
* Datuak: Q943529 (eu)
- Phaenias of Eresus (Ancient Greek: Φαινίας ὁ Ἐρέσιος, Phainias; also Phanias) was a Greek philosopher from Lesbos, important as an immediate follower of and commentator on Aristotle. He came to Athens about 332 BCE, and joined his compatriot, Theophrastus, in the Peripatetic school. His writings on logic and science appear to have been commentaries or supplements to the works of Aristotle and Theophrastus. He also wrote extensively on history. His works have only survived in fragments quoted by other authors. (en)
- Phainias, en grec ancien Φαινίας, est un philosophe péripatéticien et botaniste du IVe siècle av. J.-C. (fr)
- Fania di Ereso (in greco antico: Φαινίας ὁ Ἐρέσιος, Phainías ho Erésios; Ereso, 350 a.C. circa – ...) è stato un filosofo e storico greco antico. (it)
- Phaenias van Eresus (Oudgrieks: Φαινίας ὁ Ἐρέσιος) was een Grieks filosoof van Lesbos, belangrijk als een dadelijke volger en commentator van Aristoteles. Hij kwam naar Athene rond 332 v.Chr., en verenigde zich met zijn landgenoot Theophrastus, in de Peripatetische School. Zijn geschriften over logica en wetenschap lijken commentaren en toevoegingen te zijn op het werk van Aristoteles en Theophrastus. Ook schreef hij uitgebreide werken over geschiedenis. Zijn werk is echter verloren gegaan. (nl)
- Фа́ний Эресский (др.-греч. Φανίας, также Φαινίας, лат. Phanias; 2-я половина IV века до н. э., Эрес, о. Лесбос — начало III века до н. э.) — древнегреческий философ-перипатетик и историк. Ученик Аристотеля и друг Феофраста. Плутарх в 13 главе биографии Фемистокла, приводя от имени Фания рассказ о жертвоприношении, которое происходило в греческом лагере перед Саламинским сражением, попутно характеризует Фания, как писателя философски образованного и знакомого с историей литературы. Согласно древним источникам, Фаний написал множество философских, исторических и естественно-исторических сочинений. До нашего времени от них дошли скудные отрывки, по преимуществу нефилософского содержания. У Диогена Лаэртия упоминается сочинение «О сократиках» (Περί τών Σωκρατικών), у Афинея — Πρòς τούς σοφιστάς. Из исторических трудов Фания Афиней называет и эксцерпирует такие: «Пританы Эреса» (Περί πρυτάνεων Έρεσίων), «Тираны Сицилии» (Περί τών εν Σικελία τυράννων), Τυράννων άναίρεσις έκ τιμωρίας, Περί ποιητών; из естественно-исторических — Περί φυτών (φυτικών). Собственной школы Фаний не создал, но продолжал работу своего учителя во всех областях перипатетических исследований и по своей разносторонности и широте научных интересов стоял ближе всего к Феофрасту. (ru)
- Фаній Ереський (дав.-гр. Φανίας, також Φαινίας, лат. Phanias; 2-а половина IV століття до н. е., , о. Лесбос - початок III століття до н. е.) — давньогрецький філософ-перипатетик та історик. Учень Арістотеля і товариш Теофраста. Плутарх у 13 розділі біографії Фемістокла, наводить від імені Фанія розповідь про жертвопринесення, яке відбувалося в грецькому таборі перед Саламінською битвою, одночасно автор характеризує Фанія, як письменника філософськи освіченого і знайомого з історією літератури. Згідно з давніми джерелами, Фаній написав безліч філософських, історичних і природно-історичних творів. До нашого часу від них дійшли мізерні уривки, переважно нефілософського змісту. У Діогена Лаертського згадується твір «Про сократиків» (Περί τών Σωκρατικών), у Афінея — Πρòς τούς σοφιστάς. З історичних праць Фанія Афіней називає такі: «Притани Ереса» (Περί πρυτάνεων Έρεσίων), «Тирани Сицилії» (Περί τών εν Σικελία τυράννων), Τυράννων άναίρεσις έκ τιμωρίας, Περί ποιητών; із природно-історичних — Περί φυτών (φυτικών). Власної школи Фаній не створив, але продовжував роботу свого вчителя у всіх областях перипатетичних досліджень і по своїй різнобічності і широті наукових інтересів стояв найближче до Теофраста. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Fànies o Fènies (en llatí Phanias o Phaenias, en grec antic Φανίας, Φαινίας), les dues formes del nom les dona Suides, fou un filòsof peripatètic nascut a Eresos a Lesbos, deixeble d'Aristòtil i contemporani i amic de Teofrast. Va ser un escriptor destacat sobre molts temes filosòfics, i encara que no va fundar una escola pròpia, va escriure sobre tots els temes de l'escola peripatètica, especialment sobre lògica, física, història i literatura. Va ser, sens dubte, el deixeble d'Aristòtil més destacat després de Teofrast. (ca)
- Phainias von Eresos war ein antiker griechischer Philosoph und Schüler des Aristoteles. Er lebte im 4. Jahrhundert v. Chr. Die Namensform Phainias ist in seiner Heimat inschriftlich bezeugt und gilt als authentisch. Daneben kommt auch die Form Phanias vor. Er stammte aus Eresos, einer Stadt auf der ägäischen Insel Lesbos, und wurde durch mehrere historische Schriften bekannt. Nach Diogenes Laertios verfasste er auch ein Werk Über die Sokratiker. Plutarch zitiert ihn mehrfach in seinen Lebensbeschreibungen, unter anderem in den Viten Solons und des Themistokles. (de)
- Phaenias of Eresus (Ancient Greek: Φαινίας ὁ Ἐρέσιος, Phainias; also Phanias) was a Greek philosopher from Lesbos, important as an immediate follower of and commentator on Aristotle. He came to Athens about 332 BCE, and joined his compatriot, Theophrastus, in the Peripatetic school. His writings on logic and science appear to have been commentaries or supplements to the works of Aristotle and Theophrastus. He also wrote extensively on history. His works have only survived in fragments quoted by other authors. (en)
- Phainias, en grec ancien Φαινίας, est un philosophe péripatéticien et botaniste du IVe siècle av. J.-C. (fr)
- Fania di Ereso (in greco antico: Φαινίας ὁ Ἐρέσιος, Phainías ho Erésios; Ereso, 350 a.C. circa – ...) è stato un filosofo e storico greco antico. (it)
- Phaenias van Eresus (Oudgrieks: Φαινίας ὁ Ἐρέσιος) was een Grieks filosoof van Lesbos, belangrijk als een dadelijke volger en commentator van Aristoteles. Hij kwam naar Athene rond 332 v.Chr., en verenigde zich met zijn landgenoot Theophrastus, in de Peripatetische School. Zijn geschriften over logica en wetenschap lijken commentaren en toevoegingen te zijn op het werk van Aristoteles en Theophrastus. Ook schreef hij uitgebreide werken over geschiedenis. Zijn werk is echter verloren gegaan. (nl)
- Fanias Eresokoa edo soilik Fanias, Lesbos uhartean jaiotako historialari eta filosofo greziar bat izan zen, Aristotelesen berehalako ondorengoa eta komentarista izan zelako garrantzitsua. Atenasera, K. a. 332an iritsi zen, eta bere herrikide zen Teofrastorekin elkartu zen, eskola peripatetikokoa. Analytica, Categoriae eta De interpretatione lanak idatzi zituen. Aristotelesen lanak kritikatu edo parafraseatzen zituztenak. Dirudienez, Faniasen lan hauek, berez, ez zien askorik gehitu Aristotelesen lanei. , bere lanetako bati erreferentzia egiten dio eta Ateneok Adituen oturuntza izeneko tratatuan aipatzen du. (eu)
- Fanias de Ereso (en griego antiguo Φαινίας ὁ Ἐρέσιος) fue un historiador y filósofo griego de la isla de Lesbos, de gran importancia por haber sido un inmediato sucesor, así como comentarista, de Aristóteles. Llegó a Atenas alrededor del año 332 a. C. y se unió a su compatriota Teofrasto, de la escuela peripatética. Escribió las obras tituladas Analytica, Categoriae y De interpretatione, que parafraseaban o criticaban las obras de Aristóteles. Parece que las obras, en sí mismas, añadieron poco a los propios escritos de Aristóteles. Alejandro de Afrodisias hace referencia a una de sus obras, y Ateneo le cita en el tratado El banquete de los eruditos. (es)
- Фа́ний Эресский (др.-греч. Φανίας, также Φαινίας, лат. Phanias; 2-я половина IV века до н. э., Эрес, о. Лесбос — начало III века до н. э.) — древнегреческий философ-перипатетик и историк. Ученик Аристотеля и друг Феофраста. Плутарх в 13 главе биографии Фемистокла, приводя от имени Фания рассказ о жертвоприношении, которое происходило в греческом лагере перед Саламинским сражением, попутно характеризует Фания, как писателя философски образованного и знакомого с историей литературы. (ru)
- Фаній Ереський (дав.-гр. Φανίας, також Φαινίας, лат. Phanias; 2-а половина IV століття до н. е., , о. Лесбос - початок III століття до н. е.) — давньогрецький філософ-перипатетик та історик. Учень Арістотеля і товариш Теофраста. Плутарх у 13 розділі біографії Фемістокла, наводить від імені Фанія розповідь про жертвопринесення, яке відбувалося в грецькому таборі перед Саламінською битвою, одночасно автор характеризує Фанія, як письменника філософськи освіченого і знайомого з історією літератури. (uk)
|
