| dbo:abstract
|
- En el Gènesi del capítol desè Misraim o Mixraïm (en hebreu מִצְרַיִם בן-חָם Misrāyim ben Hām i en àrab مصر بن حام Misr ibn Xam) és el fill de Cam i antecessor dels ludites, els anamites, els lehabites, els naftuahïtes, els patrosites, els casluahites i els caftorites. (ca)
- مصرايم (بالعبرية: מִצְרַיִם / מִצְרָיִם، بالعربية: مصر) هو الاسم العبري والآرامي لأرض مصر، وأُضيف الـ «ايم» في آخر الكلمة ربما في إشارة إلى «مصريين» أي صعيد مصر ومصر السفلى. وتعنى مصرايم أيضا «تل» أو «حصن»، وهو أيضا اسم شعب ينحدر من حام بن نوح. وهو الاسم الذي أطلقه العبرانيون عمومًا على أرض مصر وشعبها. تذكر النصوص التي تعود للإمبراطورية البابلية الحديثة مصطلح (مصرايم) في الإشارة إلى مصر. وقد نُقش هذا الاسم على بوابة عشتار. تشير النقوش الأوغاريتية إلى مصر باسم (مصرم)، وفي القرن الرابع عشر قبل الميلاد ذُكرت مصر في رسائل تل العمارنة باسم «مسري»، أما في اللهجة الآرامية الآشورية الحديثة فقد ذُكرت مصر باسم (مو سير) والكلمة العربية الفصحى هي «مِصر» وهو الاسم الذي ُذكر في القرآن، بينما تنطق الكلمة مَصر (بفتح الميم) في العامية المصرية. تشير بعض النقوش المصرية القديمة في زمن أخناتون إلى مصر باسم (مصرة) وإلى المصريين باسم (مصراوي). وفقًا لسفر التكوين الإصحاح 10، كان مصرايم بن حام هو الأخ الأصغر لكوش والأخ الأكبر لفوت وكنعان اللذين شكلوا مع عائلاتهم الجنس البشري الذي ينحدر من نسل نوح. كان لـ مصرايم عدد من الأبناء وهم لوديم، عناميم، ، ، فتروسيم، كسلوحيم وكفتور. أما المؤرخ يوسابيوس القيصري فقد ذكر أن مانيتون قد أشار إلى أن العصور الكلاسيكية القديمة التي يتفاخر بها المصريون اللاحقون قد سبقت الطوفان وأنهم (أي المصريون) ينحدرون فعلا من مصرايم بن حام بن نوح الذين عاش في مصر بعد الطوفان. وروى مؤرخون إسلاميون من العصور الوسطى قصة مماثلة مثل سبط بن الجوزي وابن عبد الحكم والطبري وخواند مير الذين أشاروا إلى أن الأهرامات قام ببناءها الأمم الضالة قبل وقوع الطوفان، وقام مصرايم بإعادة أحياء المنطقة وإعمارها بعد أن كُلف بذلك، كما أن الروايات الإسلامية تجعل من مصرايم هو ابن البنسار أو بيسار وحفيد حام وليس ابنًا مباشرًا لحام وتضيف أنه عاش حتى عمر 700 سنة. يعتقد بعض العلماء أنه من المحتمل أن مصرايم هي كلمة مرادفة لكلمة (مسر) والتي تعني الأرض وليست اسم علم، وقد ترجمها الفراعنة الأوائل الذي عاشو في طيبة وأسسوا المملكة الوسطى فيما بعد إلى تا وي (التي تعني الأرضان- جمع أرض). ولكن وفقًا لجورج سينسيلوس (المؤرخ البيزنطي)، فإن مانيتون قد ذكر أن مصرايم قد عاصر الفرعون الأول الأسطوري مينا ��لذي قيل إنه وحد المملكة المصرية القديمة وبنى مدينة منف. (ar)
- Μεστράιμ (Mestraim) ή Μερσαΐν (Mizraim), πρόσωπο της Βίβλου δεύτερος γιος του Χαμ, αδελφός του Χους, του Φούδ και του Χαναάν ο γενάρχης των Αιγυπτίων σύμφωνα με το κεφάλαιο της Γένεσης στην Βίβλο, το όνομα του σημαίνει στα Εβραικά “οι δύο χώρες” εννοώντας την Άνω και την Κάτω Αίγυπτο. Σύμφωνα με την Βίβλο (Γένεσις 10:13) γιοί του Μεσραίν ήταν οι : Λουδιείμ, Ενεμετιείμ, Λαβιείμ, Νεφθαλιείμ, Πατροσωνιείμ. Σύμφωνα με τα χρονικά του Ευσέβιου ο Μανέθων επιβεβαιώνει την μακρινή αρχαιότητα της Αιγύπτου που φτάνει πολύ πίσω από τον κατακλυσμό την εποχή που χτίστηκαν οι πυραμίδες, ο Μεσραίν απλώς εποίκισε ξανά την περιοχή. Ο Βυζαντινός χρονικογράφος και συγγραφέας του 9ου αιώνα Γεώργιος Σύγκελλος αναφέρει ότι ο Μεσραίν ήταν ο 1ος Φαραώ της 1ης δυναστείας της Αιγύπτου Μήνης που ενοποίησε την Άνω και την Κάτω Αίγυπτο. (el)
- Mizraim beziehungsweise Mizrajim (hebräisch מִצְרַיִם Miṣráyim oder als Pausalform מִצְרָיִם Miṣrāyim; vgl. arabisch مصر Miṣr) ist der hebräische Name für Ägypten, mit der Dualendung -áyim, vielleicht mit Bezug auf die „zwei Ägypten“, Oberägypten und Unterägypten. Nach der Völkertafel Gen 10, in der Ländernamen personifiziert werden, bezeichnet Mizraim auch eine Person (Gen 10,6 ). Nach dieser Genealogie war Mizraim einer der Söhne Hams, der seinerseits zusammen mit seinem Vater Noah und seinen Brüdern Sem und Jafet in der Arche die Sintflut überlebt haben soll. Mizraim war der Bruder von Kusch, der zusammen mit Put und Kanaan den hamitischen Zweig der Nachkommen Noahs bildet. Die Nachkommen Mazraims sind nach Gen 10,13 die Luditer, Anamiter, Lehabiter, Naftuhiter, Patrositer, Kasluhiter und Kaftoriter. Die Kasluhiter werden ferner als die Vorfahren der Philister bezeichnet. (de)
- Misraïm (en hébreu : מִצְרַיִם, en arabe : مصر) (prononcé en français : /mɪt͡srai:m/) est un personnage de la Genèse dans la Bible. Fils de Cham, il est donc petit-fils de Noé. Pour les juifs antiques, le pays de Misraïm était l'Égypte. (fr)
- Misraim (en hebreo מִצְרַיִם / מִצְרָיִם, moderno Mitzráyim, en vocalización tiberiana Miṣrāyim / Miṣráyim; Árabe مصر, Miṣr) es el nombre hebreo y arameo para la tierra de Egipto, con el sufijo dual -āyim, quizá refiriéndose a los 'dos Egiptos': Alto Egipto y Bajo Egipto. (es)
- Mizraim (Hebrew: מִצְרַיִם / מִצְרָיִם, Modern Mīṣrayīm [mitsˈʁajim] Tiberian Mīṣrāyīm / Mīṣráyīm [misˤˈrɔjim] \ [misˤˈrajim]; cf. Arabic مصر, Miṣr) is the Hebrew and Aramaic name for the land of Egypt, with the dual suffix -āyim, perhaps referring to the "two Egypts": Upper Egypt and Lower Egypt. Mizraim is the dual form of matzor, meaning a "mound" or "fortress," the name of a people descended from Ham. It was the name generally given by the Hebrews to the land of Egypt and its people. Neo-Babylonian texts use the term Mizraim for Egypt. The name was, for instance, inscribed on the Ishtar Gate of Babylon. Ugaritic inscriptions refer to Egypt as Mṣrm, in the 14th century B.C. Amarna tablets it is called Misri, and Assyrian records called Egypt Mu-ṣur. The Classical Arabic word for Egypt is Miṣr / Miṣru, the name that refers to Egypt in the Quran, though the word is pronounced as Maṣr in Egyptian colloquial Arabic. Some Ancient Egyptian inscriptions at the time of Pharaoh Amenhotep IV refer to Egypt as Masara and to Egyptians as Masrawi. According to Genesis 10, Mizraim son of Ham was the younger brother of Cush and elder brother of Phut whose families together made up the Hamite branch of Noah's descendants. Mizraim's sons were Ludim, Anamim, Lehabim, Naphtuhim, Pathrusim, Casluhim, and Caphtorim. In the Book of Exodus, it is considered the house of bondage. Regarding the passover, Moses says to the sons of Israel, "Remember this day, in which ye came out from Mizraim, out of the house of bondage; for by strength of hand the LORD brought you out from this place; there shall no leavened bread be eaten." The book of Deuteronomy forbids the sons of Israel from abhoring a Mizri, an Egyptian, "because you were a stranger in his land." According to Eusebius's Chronicon, Manetho had suggested that the great age of antiquity of which the later Egyptians boasted had actually preceded the Great Flood and that they were really descended from Mizraim, who settled there anew. A similar story is related by medieval Islamic historians, such as Sibt ibn al-Jawzi, the Egyptian Ibn 'Abd al-Hakam, and the Persians al-Tabari and Muhammad Khwandamir, stating that the pyramids, etc. had been built by the wicked races before the Deluge but that Noah's descendant Mizraim (Masar or Mesr) was later entrusted with reoccupying the region. The Islamic accounts also make Masar the son of a Bansar or Beisar and grandson of Ham, rather than a direct son of Ham, and add that he lived to the age of 700. Some scholars think it likely that Mizraim is a dual form of the word Misr meaning "land" and was translated literally into Ancient Egyptian as Ta-Wy (the Two Lands) by early pharaohs at Thebes, who later founded the Middle Kingdom. However, according to George Syncellus, the Book of Sothis, attributed to Manetho, identified Mizraim with the legendary first Pharaoh Menes, who is said to have unified the Old Kingdom and built Memphis. Mizraim also seems to correspond to Misor, who is said in Phoenician mythology to have been the father of Taautus, who was given Egypt, and later scholars noticed that it also recalls Menes, whose son or successor was said to be Athothis. However, the author David Rohl has suggested a different interpretation: Amongst the followers of Meskiagkasher (Sumerian ruler) was his younger 'brother'—in his own right a strong and charismatic leader of men. He is the head of the falcon tribe—the descendants of Horus the 'Far Distant'. The Bible calls this new Horus-king 'Mizraim' but this name is, in reality, no more than an epithet. It means 'follower of Asr' or 'Asar' (Egyptian Arabic m-asr with the Egyptian preposition m 'from'). Mizraim is merely m-Izra with the majestic plural ending 'im'. Likewise, that other great Semitic-speaking people—the Assyrians—called the country of the pharaohs 'Musri' (m-Usri). (en)
- Misraim (bahasa Ibrani: מִצְרַיִם / מִצְרָיִם, Standar Mitzráyim Tiberias Miṣrāyim / Miṣráyim; bahasa Arab: مصر, Misr) (/mɪtsrai:m/) adalah nama bahasa Ibrani dan bahasa Aram untuk tanah Mesir, dengan akhiran ganda -āyim, mungkin mengacu pada "dua Mesir": Mesir Hulu dan Mesir Hilir. (in)
- Mizraim (ebraico: מִצְרָיִם, Mitzráyim; arabo: مصر, Miṣr) è, secondo la Tavola delle Nazioni della Bibbia (Genesi 10: 6; Cronache 1: 8) il secondo figlio di Cam, figlio di Noè, ed è anche il nome ebraico e aramaico per la terra dell'Egitto. Mizraim è la doppia forma di matzor, che significa "tumulo" o "fortezza", ed era il nome generalmente dato dagli ebrei alla terra d'Egitto e al suo popolo. Per questa ragione il personaggio biblico è comunemente associato all'Egitto, ed è generalmente identificato come l'antenato biblico degli egiziani. I figli di Mizraim, secondo Genesi 10, furono Ludim, Anamim, Lehabim, Naphtuhim, Pathrusim, Casluhim (da cui discesero i Filistei) e Caphtorim. (it)
- Mitsrajim, andere schrijfwijzen: Misraïm / Mizraïm, was een zoon van Cham en een kleinzoon van Noach. Volgens de volkerenlijst in Genesis is hij de stamvader van het oude Egypte. Misraïm was ook de stamvader van de , de , de , de , de (volgens sommigen de voorouders van de Berbers van Noord-Afrika) de - uit wie de Filistijnen zijn voortgekomen - en de . In de moderne semitische talen zoals Arabisch en Hebreeuws wordt het huidige Egypte nog steeds aangeduid met de naam Mitsrajim. (nl)
- Misraim, Micraim (hebr. מצרים) – hebrajska nazwa Egiptu. Jest to rzeczownik w liczbie mnogiej, używany w odniesieniu zarówno do Górnego jak i Dolnego Egiptu. Nazwa ta ma pochodzenie semickie o niepewnej etymologii. Pokrewna jest pojawiającemu się w Listach z Amarna miṣri, ugaryckiemu mṣrm i akadyjskiemu Muṣru. Według Księgi Rodzaju (Rdz 10,6) imię takie nosił drugi syn Chama. Miał on synów Ludima, Anamima, Lehabima, Naftuchima, Patrusima i Kasluchima, od których wywodzić się mieli Filistyni i (Rdz 10,13-14). (pl)
- Mizraim (מִצְרַיִם|מִצְרָיִם em hebreu; árabe مصر, transliteração Miṣr) é o nome hebreu para a terra do Egito, com o sufixo dual -āyim, provavelmente se referindo a um guerreiro lendário do egito": Alto Egito e Baixo Egito. Mizraim também é o nome de um personagem bíblico do Antigo Testamento, mencionado no livro de Gênesis como o segundo filho de Cam, sendo, portanto, neto de Noé e irmão de Cuxe, Pute e Canaã. Segundo o relato bíblico, Mizraim foi o pai de Ludim, Anamim, Leabim, Naftuim, Patrusim, Casluim (ancestral dos filisteus) e Caftorim. Entende-se que Mizraim seria patriarca comum dos antigos egípcios. (pt)
- Мицраим — библейский персонаж. Второй по старшинству сын Хама. Мицраим упоминается в т. н. «таблице народов» (Быт. 10): «Сыны Хама: Хуш, Мицраим, Фут и Ханаан» (Быт. 10:6), «От Мицраима произошли , , , , / , Каслухим, откуда вышли Филистимляне, и Кафторим» (Быт. 10:13-14). Согласно Библии и её толкованиям, от Мицраима и его потомков произошли народы Северо-Восточной Африки (египтяне и ливийцы) и некоторые народы Ближнего Востока (филистимляне). В Библии имя Мицраима используется как эпоним Египта. (ru)
- Міцраїм — син Хама, сина Ноя. У біблійні й давні часи Міцраїмом називався Єгипет. Міцраїм породив такі народи: , (асирійський текст часів Саргона ІІ називає єгиптян анамі), , , (народ у Горішньому Єгипті з центральним містом Фіви), , звідкіля пішли филистимляни й (Кафтором називався в давнину острів Кіпр, а також, можливо, Крит). (Буття 10:13-14) (uk)
|
| rdfs:comment
|
- En el Gènesi del capítol desè Misraim o Mixraïm (en hebreu מִצְרַיִם בן-חָם Misrāyim ben Hām i en àrab مصر بن حام Misr ibn Xam) és el fill de Cam i antecessor dels ludites, els anamites, els lehabites, els naftuahïtes, els patrosites, els casluahites i els caftorites. (ca)
- Misraïm (en hébreu : מִצְרַיִם, en arabe : مصر) (prononcé en français : /mɪt͡srai:m/) est un personnage de la Genèse dans la Bible. Fils de Cham, il est donc petit-fils de Noé. Pour les juifs antiques, le pays de Misraïm était l'Égypte. (fr)
- Misraim (en hebreo מִצְרַיִם / מִצְרָיִם, moderno Mitzráyim, en vocalización tiberiana Miṣrāyim / Miṣráyim; Árabe مصر, Miṣr) es el nombre hebreo y arameo para la tierra de Egipto, con el sufijo dual -āyim, quizá refiriéndose a los 'dos Egiptos': Alto Egipto y Bajo Egipto. (es)
- Misraim (bahasa Ibrani: מִצְרַיִם / מִצְרָיִם, Standar Mitzráyim Tiberias Miṣrāyim / Miṣráyim; bahasa Arab: مصر, Misr) (/mɪtsrai:m/) adalah nama bahasa Ibrani dan bahasa Aram untuk tanah Mesir, dengan akhiran ganda -āyim, mungkin mengacu pada "dua Mesir": Mesir Hulu dan Mesir Hilir. (in)
- Mitsrajim, andere schrijfwijzen: Misraïm / Mizraïm, was een zoon van Cham en een kleinzoon van Noach. Volgens de volkerenlijst in Genesis is hij de stamvader van het oude Egypte. Misraïm was ook de stamvader van de , de , de , de , de (volgens sommigen de voorouders van de Berbers van Noord-Afrika) de - uit wie de Filistijnen zijn voortgekomen - en de . In de moderne semitische talen zoals Arabisch en Hebreeuws wordt het huidige Egypte nog steeds aangeduid met de naam Mitsrajim. (nl)
- Misraim, Micraim (hebr. מצרים) – hebrajska nazwa Egiptu. Jest to rzeczownik w liczbie mnogiej, używany w odniesieniu zarówno do Górnego jak i Dolnego Egiptu. Nazwa ta ma pochodzenie semickie o niepewnej etymologii. Pokrewna jest pojawiającemu się w Listach z Amarna miṣri, ugaryckiemu mṣrm i akadyjskiemu Muṣru. Według Księgi Rodzaju (Rdz 10,6) imię takie nosił drugi syn Chama. Miał on synów Ludima, Anamima, Lehabima, Naftuchima, Patrusima i Kasluchima, od których wywodzić się mieli Filistyni i (Rdz 10,13-14). (pl)
- Мицраим — библейский персонаж. Второй по старшинству сын Хама. Мицраим упоминается в т. н. «таблице народов» (Быт. 10): «Сыны Хама: Хуш, Мицраим, Фут и Ханаан» (Быт. 10:6), «От Мицраима произошли , , , , / , Каслухим, откуда вышли Филистимляне, и Кафторим» (Быт. 10:13-14). Согласно Библии и её толкованиям, от Мицраима и его потомков произошли народы Северо-Восточной Африки (египтяне и ливийцы) и некоторые народы Ближнего Востока (филистимляне). В Библии имя Мицраима используется как эпоним Египта. (ru)
- Міцраїм — син Хама, сина Ноя. У біблійні й давні часи Міцраїмом називався Єгипет. Міцраїм породив такі народи: , (асирійський текст часів Саргона ІІ називає єгиптян анамі), , , (народ у Горішньому Єгипті з центральним містом Фіви), , звідкіля пішли филистимляни й (Кафтором називався в давнину острів Кіпр, а також, можливо, Крит). (Буття 10:13-14) (uk)
- مصرايم (بالعبرية: מִצְרַיִם / מִצְרָיִם، بالعربية: مصر) هو الاسم العبري والآرامي لأرض مصر، وأُضيف الـ «ايم» في آخر الكلمة ربما في إشارة إلى «مصريين» أي صعيد مصر ومصر السفلى. وتعنى مصرايم أيضا «تل» أو «حصن»، وهو أيضا اسم شعب ينحدر من حام بن نوح. وهو الاسم الذي أطلقه العبرانيون عمومًا على أرض مصر وشعبها. وفقًا لسفر التكوين الإصحاح 10، كان مصرايم بن حام هو الأخ الأصغر لكوش والأخ الأكبر لفوت وكنعان اللذين شكلوا مع عائلاتهم الجنس البشري الذي ينحدر من نسل نوح. كان لـ مصرايم عدد من الأبناء وهم لوديم، عناميم، ، ، فتروسيم، كسلوحيم وكفتور. (ar)
- Μεστράιμ (Mestraim) ή Μερσαΐν (Mizraim), πρόσωπο της Βίβλου δεύτερος γιος του Χαμ, αδελφός του Χους, του Φούδ και του Χαναάν ο γενάρχης των Αιγυπτίων σύμφωνα με το κεφάλαιο της Γένεσης στην Βίβλο, το όνομα του σημαίνει στα Εβραικά “οι δύο χώρες” εννοώντας την Άνω και την Κάτω Αίγυπτο. Σύμφωνα με την Βίβλο (Γένεσις 10:13) γιοί του Μεσραίν ήταν οι : Λουδιείμ, Ενεμετιείμ, Λαβιείμ, Νεφθαλιείμ, Πατροσωνιείμ. Σύμφωνα με τα χρονικά του Ευσέβιου ο Μανέθων επιβεβαιώνει την μακρινή αρχαιότητα της Αιγύπτου που φτάνει πολύ πίσω από τον κατακλυσμό την εποχή που χτί��τηκαν οι πυραμίδες, ο Μεσραίν απλώς εποίκισε ξανά την περιοχή. Ο Βυζαντινός χρονικογράφος και συγγραφέας του 9ου αιώνα Γεώργιος Σύγκελλος αναφέρει ότι ο Μεσραίν ήταν ο 1ος Φαραώ της 1ης δυναστείας της Αιγύπτου Μήνης που ενοποίησε την Άνω και (el)
- Mizraim beziehungsweise Mizrajim (hebräisch מִצְרַיִם Miṣráyim oder als Pausalform מִצְרָיִם Miṣrāyim; vgl. arabisch مصر Miṣr) ist der hebräische Name für Ägypten, mit der Dualendung -áyim, vielleicht mit Bezug auf die „zwei Ägypten“, Oberägypten und Unterägypten. (de)
- Mizraim (Hebrew: מִצְרַיִם / מִצְרָיִם, Modern Mīṣrayīm [mitsˈʁajim] Tiberian Mīṣrāyīm / Mīṣráyīm [misˤˈrɔjim] \ [misˤˈrajim]; cf. Arabic مصر, Miṣr) is the Hebrew and Aramaic name for the land of Egypt, with the dual suffix -āyim, perhaps referring to the "two Egypts": Upper Egypt and Lower Egypt. Mizraim is the dual form of matzor, meaning a "mound" or "fortress," the name of a people descended from Ham. It was the name generally given by the Hebrews to the land of Egypt and its people. However, the author David Rohl has suggested a different interpretation: (en)
- Mizraim (ebraico: מִצְרָיִם, Mitzráyim; arabo: مصر, Miṣr) è, secondo la Tavola delle Nazioni della Bibbia (Genesi 10: 6; Cronache 1: 8) il secondo figlio di Cam, figlio di Noè, ed è anche il nome ebraico e aramaico per la terra dell'Egitto. Mizraim è la doppia forma di matzor, che significa "tumulo" o "fortezza", ed era il nome generalmente dato dagli ebrei alla terra d'Egitto e al suo popolo. Per questa ragione il personaggio biblico è comunemente associato all'Egitto, ed è generalmente identificato come l'antenato biblico degli egiziani. (it)
- Mizraim (מִצְרַיִם|מִצְרָיִם em hebreu; árabe مصر, transliteração Miṣr) é o nome hebreu para a terra do Egito, com o sufixo dual -āyim, provavelmente se referindo a um guerreiro lendário do egito": Alto Egito e Baixo Egito. Mizraim também é o nome de um personagem bíblico do Antigo Testamento, mencionado no livro de Gênesis como o segundo filho de Cam, sendo, portanto, neto de Noé e irmão de Cuxe, Pute e Canaã. (pt)
|
