Мак
Мак | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Жовтецевоцвіті (Ranunculales) |
Родина: | Макові (Papaveraceae) |
Підродина: | Макові (Papaveroideae) |
Триба: | Papavereae |
Рід: | Мак (Papaver) L. |
Типовий вид | |
мак городній (Papaver somniferum) | |
Вікісховище: Papaver |
Мак (Papaver) — рід рослин з родини макових (papaveraceae) з великими червоними, рожевими (рідше жовтими або білими) квітками.
Рід об'єднує понад 100 видів рослин, з яких найпоширенішими є мак дикий (Papaver rhoeas) та мак городній (Papaver somniferum).
Однорічні, дворічні та багаторічні трави, зазвичай з розвиненим стеблом, рідше безстеблі. Рослини виділяють молочний сік, білий, жовтий або помаранчевий.
Листя зазвичай один раз-або двічі-тричі-перисторозсічені, голі або частіше волосисто-щетинисті.
Квітки великі, поодинокі, як правило, червоного кольору (рідше зустрічаються білі або жовті), на довгих квітконосах або (у безстеблих видів) квітконіжках, без приквітків, у деяких видів — у волотистому суцвітті.
Тичинок зазвичай багато, вони тонкі або вгорі булавоподібні з розширеними нитками; пиляки від округлих до лінійних. Зав'язь з 3–22 плодолистками, найчастіше 4–10. Квітки запилюються комахами, у деяких видів можливе самозапилення.
Плід — коробочка, коротко-циліндричний, булавоподібний, довгастий, обернено-яйцеподібний або кулястий; зверху прикритий пірамідальним, опуклим або плоским диском. Відкривання коробочки відбувається порами, безпосередньо під диском.
Насіння дрібне, ніздрювато-сітчасте, без придатка. Дозрілі насінини викидаються на велику відстань в результаті розтріскування коробочки. Також вони можуть висипатися на вітрі з отворів коробочки, як сіль з сільнички.
Рід містить понад 100 видів, поширених у Євразії та Африці, ті види, що позначені зірочкою (*), поширені в Україні:
- Papaver acrochaetum
- Papaver aculeatum
- Papaver alboroseum
- Papaver albiflorum — мак білоцвітий*
- Papaver alpinum
- Papaver amurense
- Papaver apokrinomenon
- Papaver apulum
- Papaver arachnoideum
- Papaver arenarium
- Papaver argemone — мак пісковий
- Papaver armeniacum
- Papaver atlanticum
- Papaver aurantiacum
- Papaver belangeri
- Papaver berberica
- Papaver bipinnatum
- Papaver bracteatum
- Papaver burseri
- Papaver californicum
- Papaver clavatum
- Papaver commutatum
- Papaver croceum
- Papaver curviscapum
- Papaver cylindricum
- Papaver dahlianum
- Papaver decaisnei
- Papaver degenii
- Papaver dubium — мак сумнівний*
- Papaver fugax
- Papaver giganteum
- Papaver glaucum
- Papaver gorgoneum
- Papaver gorodkovii
- Papaver gracile
- Papaver guerlekense
- Papaver hybridum — мак гібридний*
- Papaver kluanense
- Papaver lacerum
- Papaver laevigatum — мак гладенький*
- Papaver lapponicum — мак лапландський
- Papaver lasiothrix
- Papaver lateritium
- Papaver macounii
- Papaver maeoticum — мак приазовський*
- Papaver mcconnellii
- Papaver miyabeanum
- Papaver nothum — мак незаконний*
- Papaver nudicaule — мак голостебловий
- Papaver orientale — мак східний*
- Papaver paucifoliatum
- Papaver persicum
- Papaver pilosum :
- Papaver polychaetum
- Papaver postii
- Papaver pseudo-orientale
- Papaver purpureamarginatum
- Papaver pygmaeum
- Papaver radicatum — мак полярний
- Papaver rhoeas — мак дикий*
- Papaver rhopalothece
- Papaver rupifragum
- Papaver sendtneri
- Papaver setigerum
- Papaver somniferum — мак городній*
- Papaver spicatum
- Papaver strictum
- Papaver strigosum — мак щетинистий*
- Papaver stylatum
- Papaver syriacum (syn. Papaver umbonatum)
- Papaver tenuifolium
- Papaver triniifolium
- Papaver tumidulum — мак пухленький*
- Papaver umbonatum
- Papaver walpolei
Насіння маку використовували в їжу ще первісні люди. Археологи знаходять його під час розкопок неолітичних поселень в Швейцарії, біля Савої і Мілану в Італії. Як сільськогосподарську культуру мак вирощували у Вавилоні, Сирії, давній Греції і Риму, Єгипті. Арабські купці торгували маком в VII—VIII ст в Індії та Китаї.
В Україні культивують лише різновид маку городнього — олійний мак з метою отримання насіння й олії для потреб харчової промисловості. Олійний мак цінний своїм насінням, в якому міститься 50 % високоякісної харчової олії і до 25 білкових речовин.
Олію добувають гарячим пресуванням. Вона має світло-жовтий колір, приємний смак і запах, добре засвоюється. Вважається однією з кращих серед рослинних олій.[1] Олія, одержана холодним пресуванням, довго не гіркне. Її застосовують у харчовій і кондитерській промисловості.
Мак розводять для отримання опію, на основі якого виробляють 60 % снодійних препаратів. З опію виробляють морфій, кодеїн, папаверин, наркотин. Усі алкалоїди опію отруйні, а найсильнішим вважається тебаїн, що дією схожий на стрихнін.
На Сході Азії поширене куріння опію. Курять його маленькими довгими люльками з металевим чубуком. При курінні швидко настає сп'яніння, що супроводжується фантастичними видіннями, галюцинаціями, судомами тіла, мимовільним слиновиділенням. Куріння опію руйнує здоров'я, зумовлює психологічні розлади і, як правило, призводить до передчасної смерті. Світове виробництво опію становить 6000 тон (станом на 1976 р). Головними експортерами є Туреччина, Іран, Пакистан, які щорічно виробляють нелегальним шляхом героїн і подібні до нього наркотики. Річна потреба опію для медичних цілей у 10 разів менша.
- Мак // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 94. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Мак // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 892-894. — 1000 екз.
- Наукова бібліотека «Буковина»: Мак олійний
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.(рос.)
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.104